Vyshebaba & KOLA – Шлях Текст


Язык песни: Украинский

Описание: Цей вірш про реальну історію кохання на фронті. Павло Вишебаба розповідає: "Влітку 2022-го в селі на Донеччині на лінії фронту, яке постійно обстрілювали, я зустрів юну дівчину. "Чого ти тут? Тобі треба негайно евакуюватися", – наполіг я. Вона обіцяла, що скоро поїде. Але я зустрічав її знову і знову. Виявилось, що у неї розгортається кохання з військовим нашої 68 бригади, тому й не їде. Я продовжував умовляти: і її, і побратима. Але вона не слухала і залишалася заради коханого, чекала його з бойових виходів. Тож на Різдво я використав останній аргумент: подарував їм цього вірша. За кілька тижнів вона евакуювалася і тепер у безпеці. Разом із KOLA ми розповідаємо цю історію вам."

Vyshebaba & KOLA – Шлях Текст

Богом забуте село,
що у закладках в чорта.
Мила, ти можеш тут бути
впевнена лиш у вчора.
Кожен просякнутий снігом шлях
з тих, які йтимуть звідси,
буде дорогою до життя –
із сумками в бік столиці.

Дім твій іще не засипав град,
не змила фосфорна злива,
мила, ти вичерпала ліміт
на власне різдвяне диво.
Сядь без вагань, хоч в який вагон,
якщо це направду доля,
вас ще зведуть і сплетуть удвох
вузли залізничних колій.

Лінія фронту сплощує світ,
спрощує кожен вибір,
варто із неї зійти у бік,
з’явиться третій вимір.
Вулиця тиха додасть об’єм,
сльози не так пектимуть.
Погляд, занурений у бульвар,
вчитиме перспективі.

Виживи хоч би заради вас,
визнай це за осердя.
Ти ще не бачила стільки життя,
скільки він бачив смерті.
Сніг напивається ґрунтом, мов
м’ятий листок чорнилом:
«Більше за все я хотів би, щоб
ти таки залишилась.

Хочу, аби оминули вас
міни та їх уламки,
Витримав струси його бліндаж,
вкрили тебе серпанки.
Хочу, щоб він віднайшов тебе
цілу посеред пилу,
щоб ви поїхали разом геть,
більше не загубились».

Сумку чатуй наче посаг, що
ввірений нареченій.
Знайдеш у мирній кав’ярні вірш,
кинутий до кишені.
Клястимеш мовчки автора слів,
надто – твоєї втечі.
Тільки б читали ви це удвох
кожен різдвяний вечір.

січень 2023

ти читали їх сплощує шлях втечі. до що Шлях ввірений в бути Лінія Виживи залишилась. снігом вкрили вас, село, Хочу, щоб буде в життя чорта. б вчитиме все ґрунтом, посаг, звідси, міни таки за Хочу, Сядь нареченій. чатуй ліміт вимір. разом можеш і би, вагон, Витримав – у ще геть, Сніг струси аби у вас вас стільки світ, кожен у це вичерпала його сплетуть посеред спрощує Сумку вірш, надто вечір. загубились». напивається оминули вчора. Клястимеш серпанки. якщо вибір, Дім із січень я життя, хотів лиш тих, перспективі. бліндаж, Вулиця KOLA бік у варто «Більше бульвар, мовчки град, ти Погляд, дорогою не Тільки 2023 він злива, він впевнена цілу власне забуте за з’явиться сумками які бік, би та направду сльози удвох у смерті. вузли удвох диво. залізничних зійти так твоєї різдвяний – просякнутий занурений мила, пилу, твій м’ятий бачила на без кав’ярні поїхали хоч колій. визнай хоч мирній віднайшов який ви Текст йтимуть заради змила тиха тебе ще доля, Vyshebaba слів, вагань, не не Богом це це столиці. кишені. об’єм, бачив закладках осердя. до кинутий ти зведуть пектимуть. з в третій тут щоб уламки, неї що фосфорна мов чорнилом: автора більше іще Знайдеш & тебе фронту скільки Мила, не наче кожен – не із Ти різдвяне Кожен листок ви засипав додасть щоб.

We use cookies.